Декларація прав дитини

(звернення дітей до дорослих)

1.Ми — діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в що б не вірили, поводьтеся з нами як з рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ.

2.Захищайте нас, щоб ми мали мож­ливість рости гідно й вільно.

3.Нехай у нас буде ім'я і земля, яку ми можемо назвати своєю.

4.Ми не маємо мерзнути, і в нас має бути завжди дах над головою. Забезпечте нас їжею та місцем для ігор. Якщо ми за­хворіємо, то нам потрібен догляд.

5.Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, Ви ще більше
дбайте про нас і враховуйте наші по­треби.

6.Дайте нам змогу жити в сім'ї. Якщо сім'я не може піклуватися про нас, то візьміть нас до себе.

7.Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими та плідно прожили життя.
Проте дайте нам можливість І гратися, щоб ми самі навчалися.

8.Нехай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас.

9.Захистіть нас від жорстокості й від тих, хто може погано з нами поводитися.

10. Ростіть нас в умовах терпимості, свободи і любові. Коли ми виростемо, то пропагуватимемо розуміння між на­родами.

Пам’ятки для батьків

Загальні стратегії,  що пропагують позитивну поведінку та подолання труднощів і проблем у поведінці.

По можливості, ігноруйте негативну поведінку дитини та концентруйте увагу на позитивних рисах. Діти потребують уваги. Визначаючи позитивні риси в дітях, Ви мотивуєте їх поводити себе так якомога частіше.

Мотивуйте позитивну поведінку нагородами. Це можуть бути лише Ваша увага або доброзичливі слова.

Критикуйте поведінку, а не людину. Наприклад: "Битися не можна, тому що...",  а не "ти поганий, тому що вступаєш у бійки".

•Створюйте можливості для навчання.  Наприклад; "Ти розбив  чашку.   Будь-ласка,  не  неси  наступного разу стільки чашок, адже ти бачиш, що їх легко розбити".

Спонукайте дитину зрозуміти, що вона може помилятися, і це не становить загрози для Ваших стосунків із нею, вони не припиняться з причин того, що сталося.

Будьте   твердими.   Діти   потребують   почуватися   в безпеці; частково ця безпека створюється знанням "правил".

Запобігайте  конфліктної ситуації ще  до  того, як вона загострилася. Краще запобігти конфлікту, аніж вирішувати його.

Чітко наголошуйте, чого Ви очікуєте від поведінки дитини та що станеться, якщо вона щось зробить не так.

Не думайте, що діти уявляють, чого Ви хочете від них, а відтак чітко пояснюйте, "що саме" ви хочете, щоб вони зробили. Наприклад, не кажіть "не робіть безлад", а поясніть, що саме з того, що вони виконують, Ви називаєте безладом.

Використовуйте   позитивне   мовлення.   Наприклад: замість "Не став туди чашку" скажіть "Постав чашку на стіл, а не на тумбочку". Таке спілкування дозволяє дитині взаємодіяти   у   позитивному   середовищі,   що   підвищує   її самооцінку.

Будьте  справедливими  і  надавайте  дітям  можливість розповідати свої історії. Діти часто відчувають себе жертвами і безсилими,  вони повинні впевнитися в можливості стосунків із людьми, які їх не експлуатують.

Вмотивовуйте позитивну поведінку дітей позитивними словами. Помічайте речі, які діти виконують добре. Позитивна реакція на сильні сторони дитини підвищує її самооцінку.

Дозволяйте дитині брати на себе відповідальність за благополуччя   інших.   Це   підвищує   значимість   досягнень дитини та ЇЇ самооцінку.

Підвищуйте почуття самоконтролю у дитини. Робіть це  через  надання їй  можливості  вибирати  та  приймати рішення,  хоча не завжди доречно залишати за дитиною останнє   слово.   Це   підвищує   почуття  дитини   про   відповідальність за своє життя та зменшує почуття безпомічності та вразливості.  У такий спосіб дитина зрозуміє,  що вона може отримати те, що потрібно, без "загравань".

Слухайте дитину та співчувайте її почуттям / думкам, які дитина висловлює (або які, на Вашу думку, вона переживає), навіть якщо Ви не згодні з ними. Це дозволяє дитині   зрозуміти,   що  Ви  цікавитеся  її  життям,   що  Ви справедливі,   що   їй   не   потрібно   "загравати",   щоб   бути почутою або отримати те, чого вона прагне.

Приблизьте дитину до себе, виведіть її з небезпечної ситуації.   Хоча  відсторонення  від  дитини  на   певний  час може   мати   позитивний   вплив,   однією   з   проблем   використання  цього   методу  є  те,   що  ним  можна   збільшити відчуття ізольованості та відторгнення дитини. Краще приблизити дитину до себе, аніж відштовхнути її, виводячи з небезпечної ситуації.  Наприклад,  якщо виникла бійка, краще запропонувати дитині піти разом з Вами, аніж відсилати її за чимось.

•Не   перебільшуйте  з  покараннями.  Запитайте   себе (тільки чесно!), якби Ви були дитиною, чи здалося б Вам таке покарання справедливим?

Проте   жарти   не   повинні   доходити   до   висміювання   або приниження дитини.

Вибачайтеся. Якщо Ви помилилися, якщо це доречно, то поясніть, чому Ви повелися саме так. Це показує дитині, що помилятися  - - це нормально,  але також  і те,  що на помилках   потрібно   вчитися.   Така   поведінка   сприятиме встановленню довіри і поваги.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Якщо не знаєте, як Позбудьтеся у вашому спілкуванні з дітьми тих способів і форм впливу, які викликають у них протест чи негативну реакцію.

• Не  фіксуйте увагу на невдачах.
• Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.
• те й пожнеш.

5. Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо: ноша життя дана кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легша, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема звички.

1.  
2. Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли, щоб інші зробили вашій.
   1. розуміючи, що малюк не все зробить до ладу.
   2. засмучення.

       

       

      Дитячі заповіді

      для мам, тат, бабусь та дідусів

       

      Дитина вчиться у життя. Якщо до дитини ставляться ворожо, вона вчиться битися. Якщо дитину висміюють, вона вчиться бути сором’язливою. Якщо дитину соромлять, вона вчиться почувати себе винною. Якщо дитина змушена виявляти терпимість, вона вчиться терпіння. Якщо дитину заохочують, вона вчиться впевненості в собі. Якщо дитину хвалять, вона вчиться вдячності. Якщо до дитини ставляться чесно, вона вчиться справедливості. Якщо дитина росте в безпеці, вона вчиться довіряти. Якщо до дитини ставляться схвально, вона вчиться любити себе. Якщо дитина живе в атмосфері визнання і дружби, вона вчиться знаходити любов.

       

      1. Мої ручки ще маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю пишу або кидаю м'яча.
      2. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
      3. Здорова дитина: упевнена в побуті, самообслуговуванні,   розвинені   основні   рухи   (ходьба,   біг,   стрибки, лазіння), любить спорт (ковзани, лижі, теніс...), тримає рівновагу, розвинена дрібна моторика рук.
      4. Організована дитина: спостережлива, активна в пізнанні нового, має певний запас знань про свою родину, навколишній світ, природу, любить слухати читання дорослих, робить логічні висновки, уміє міркувати, має достатній словниковий запас, диференціює різні фігури, літери,  цифри,  змальовує,  копіює і домальовує їх.

Лист батькам майбутніх першокласників

Шановні батьки!

От і подорослішав ваш малюк. Наступного року йому до школи. Але вже в цьому році у вас виникають питання з приводу того, як підготувати дитину до шкаякщо ви любите свого малюка і вже задавали собі ці запитання, то все у вас буде добре, адже попереду ще рік. Будемо раді, якщо вам допоможуть деякі поради з нашого досвоя, захворювкренесла важкі захворювання, то до школи в 6 років віддавати її не рекомендовано.

Значною перепоною для навчання в школі є знижений рівень біологічної зр(Біологічний вік — це ступінь зрілості органів та систем дитячого орган В цьому випадку за паспор’люється на уроках, тому часто хворіє. Причиною відставання дитини в біологінтань, що вимагають простих, одноваріантних відповідей («так» чи «ні»). Спонука:єш?» тощо.

Від дорослого залежить організація життя дитини, її ігри та розваги, щоб у повсякденній діяльності розвивались точність рухів руки, вправність пальців, сила кисті, тобто якості, які потім стануть необхідні для успішного оволодіння писюязувати шарф, наводити лад в ігр’тей вже не має бути проблеми їз вимовою звуків.

Навчіть дитину чути прохання дорослої людини та зважати на думку інших людей.

Кожного дня протягом 10-15 хвилин читайте з дитиною, хитруйте, начебто не бачите букв і тому прохаєте, щоб малюк сам прочитав. А тепер помножте 355 днів на 15 хвилин. Правда ж, немало виходить?

Памїно зібраний портфель.

Терпляче і з любов’ки.

Не робіть за дитину домашнє завдання — така допомога їй не потрібна.

Уважно вислуховуйте дитину, переймайтесь її проблемами, якими б не вартими уваги в’чається на загальному стані дитини.

Частіше радьтеся з вчителями.

Не обговорюйте при дитині його вчителя.

Давайте дитині можливість виправляти її помилки та допомагайте їй у цьому.

Завжди вірте у власну дитину, любіть її такою, якою вона є!

 Десять заповідей

для батьків майбутнього першокласника

   Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

  Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

  Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

  Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

  Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

  Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

  Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

  Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

  Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

  Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 10 речей,

які повинні зробити батьки першокласника

1 ВЕРЕСНЯ

1.        Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.

2.        Багато хто з батьків вважає, що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.

3.        Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!

4.        На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!

5.        Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.

6.        Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.

7.        Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила і, обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).

8.        Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.

9.        Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.

10.    Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!